Рання діагностика хвороби Лайма – запорука розвитку важких ускладнень
Хвороба Лайма (кліщовий лайм-бореліоз) – це природно-вогнищеве, інфекційне, полісистемне захворювання, яке розвивається після укусу кліща, зараженого бореліями (Borrelia burgdorferi, B.garinii, B.afzelii). Зараження, також, може відбутися при попаданні випорожнень кліща на шкіру з наступним їх втиранням при розчісуванні. Найменування своє хвороба отримала завдяки містечку Лайм у США, де вперше почала вивчатися в 1975 році після спалаху цього захворювання у дітей.
Різноманітні клінічні прояви хвороби Лайма відомі давно і описані як самостійні симптоми неясної етіології: хронічна мігруюча еритема, еритема Афціліуса, кліщова кільцевидна еритема, хронічний атрофічний акродерміт, лімфоденоз шкіри, серозний менінгіт, радикулоневрит, з чого видно, що при хворобі Лайма уражається нервова система, серце, шкіра, суглоби. Щорічно на території Снятинщини та Городенківщини реєструються випадки укусів кліщами.
На що звернути увагу, аби не пропустити перші ознаки хвороби?
Через кілька днів або тижнів після укусу можуть виникати такі симптоми:
– підвищення температури тіла, озноб, біль голови, біль у м’язах та збільшення лімфатичних вузлів;
– характерний шкірний висип, що нагадує за формою коло, з’являється у 70-80% інфікованих. Це коло поступово збільшується і може досягати 30 сантиметрів у діаметрі; такий висип має назву мігруючої еритеми;
– місце висипу може бути теплим на дотик, інколи болить чи свербить;
– під час збільшення коло може нагадувати “бичаче око” із центральним округлим елементом, оточеним кільцем червонуватого кольору;
– висип може з’явитись на будь-якій частині тіла, не обов’язково пов’язаній із місцем укусу кліща.
Оскільки специфічна профілактика хвороби Лайма на сьогоднішній день не розроблена, а ензоотичні території існують, то найбільш ефективним способом запобігти захворюванню є недопущення укусу кліща. Для цього:
• при прогулянках по місцях потенційного проживання кліщів використовуйте одяг з довгими рукавами і штани, які заправляються в шкарпетки;
• використовуйте репелент (засоби для відлякування комах), найбільш ефективними вважаються засоби, що містять від 10 до 35% N, N-діетил-3-метілбензамід (ДЕТА). При концентрації 25% забезпечується захист протягом 5 годин (дітям не можна використовувати засоби з концентрацією вище 30%);
• ретельно оглядайте весь шкірний покрив на предмет наявності кліща при поверненні з прогулянки, та при можливості прийміть душ;
При виявленні на тілі кліща, краще його видалити в лікувально-профілактичному закладі, адже інфікування може відбутися навіть через неправильне видалення, коли його ненароком причавити. Вірогідність захворіти, якщо кліщ провів на тілі менше 24 годин, мінімальна.
Досліджувалися різні методики видалення кліща, що присмоктався, але самим ефективним і безпечним є – з використанням пінцета.
При самостійному видаленні кліща необхідно дотримуватися наступних вимог: перед витяганням кліща шкіру слід обробити будь-яким антисептиком. Необхідно захопити кліща пінцетом (з тупими або заокругленими кінцями) якомога ближче до шкіри і витягти його помірним рівномірним зусиллям, спрямованим суворо вертикально, не застосовуючи жодних викручувальних рухів. Після вилучення, шкіру повторно обробити антисептиком. Важливо постаратися під час вилучення не розчавити кліща. Якщо під рукою немає пінцета, то можна витягти кліща захищеними пальцями (захистити можна бинтом, гумовими рукавичками). Кліща слід одноразово обернути бинтом, вхопити якомога ближче до шкіри і акуратно потягнути вгору перпендикулярно шкірі. Після видалення кліща обов'язково помити руки з милом або обробити антисептиком.
Навіть якщо ви вдало видалили кліща, необхідно спостерігати за місцем укусу, тому що почервоніння, яке свідчить про зараження хворобою Лайма може з’явитися вже і через 2 тижні.
При появі почервоніння в місці укусу, необхідно якомога швидше звернутися до медичного закладу для раннього діагностування та лікування хвороби Лайма, що дозволяє попередити виникнення пізніх важких ускладнень.
