Комунальна установа «Інклюзивно-ресурсний центр» Городенківської міської ради інформує, що з метою забезпечення вчасного зарахування дітей з особливими освітніми потребами до закладів дошкільної, загальної середньої та спеціальної освіти у 2022/2023 навчальному році проводиться комплексна оцінка розвитку.
Перелік документів для проведення комплексної оцінки розвитку дитини:
- документи, що посвідчують особу заявників;
- свідоцтво про народження дитини;
- інші документи, що посвідчують особу, якій проводитиметься комплексна оцінка.
У разі проведення комплексної оцінки особи з інвалідністю до звернення (заяви) до інклюзивно-ресурсного центру щодо проведення комплексної оцінки додається її індивідуальна програма реабілітації.
У разі, коли дитина з особливими освітніми потребами здобуває дошкільну або загальну середню освіту, до заяви можуть додаватися:
- психолого-педагогічна характеристика дитини із зазначенням динаміки та якості засвоєння знань під час навчання, підготовлена відповідним педагогічним працівником та
затверджена керівником відповідного закладу освіти.
Постановою КМУ № 493 від 29 квітня 2022 року внесено деякі зміни в законодавчі акти щодо діяльності ІРЦ у зв’язку з дією воєнного стану в Україні :
проведення комплексної оцінки, у тому числі повторної, та здійснення системного кваліфікованого супроводу осіб з ООП, які вимушені змінити своє місце проживання (перебування) та:
а) зараховані в інклюзивні класи (групи) закладів освіти і НЕ отримують додаткових психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг за місцем навчання;
б) здобувають освіту з використанням технологій дистанційного навчання, але НЕ отримують корекційно-розвиткових або психолого-педагогічних послуг за місцем навчання внаслідок особливостей психофізичного розвитку.
Додана важлива норма щодо надання документів для проведення комплексної оцінки, а саме їх копій або документів в електронному вигляді через застосунок ДІЯ:
У період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) можуть надаватися КОПІЇ документів, що посвідчують особу дитини, особу батьків (інших законних представників) дитини, повнолітньої особи, свідоцтва про народження дитини або пред’являтися документи з використанням мобільного додатку Порталу ДІЯ (Дія)?
Встановлений новий термін проведення комплексної оцінки для дітей, які переїхали на тимчасове місце проживання з моменту подачі документів:
РАНІШЕ: Інклюзивно-ресурсний центр проводить комплексну оцінку не пізніше ніж протягом МІСЯЦЯ з моменту подання звернення (заяви).
ЗАРАЗ: У період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) для дітей, які переїхали на тимчасове місце проживання, комплексна оцінка проводиться протягом ? ТИЖНЯ з моменту подання звернення (заяви).
Заяву Ви також можете подати онлайн, зайшовши на портал «Украіна. Інклюзія».
Всі послуги надаються безкоштовно.
Відповідно до Постанови КМУ від 15 вересня 2021р. №957 за участі фахівців(консультантів) інклюзивно-ресурного центру Городенківської міської ради було проведено засідання команд психолого-педагогічного супроводу в закладах загальної середньої та дошкільної освіти. Усім дітям встановлено категорії труднощів та рівні підтримки, відповідно Постанови.
Станом на 11.02.2022 року в Городенківській ТГ в інклюзивних класах навчається 37 дітей з особливими освітніми потребами. Всього функціонує 33 інклюзивних класів у 17 закладах загальної середньої освіти. 10 дітей з особливими освітніми потребами навчаються в 9 дошкільних інклюзивних групах у 8 закладах дошкільної освіти.
ВАКАНСІЯ ПСИХОЛОГА, ВЧИТЕЛЯ-РЕАБІЛІТОЛОГА
В інклюзивно-ресурсний центр Городенківської міської ради потрібні: практичний психолог, вчитель-реабілітолог.
Якщо Ви хочете працювати в бюджетній установі, мати стабільний дохід, 56 днів відпустки, любите дітей, готові працювати з дітьми з особливими освітніми потребами і шукаєте роботу, то ця робота саме для Вас!
Резюме надсилайте на адресу irc.horodenka@ukr.net
Подробиці за телефоном 0960728688
4 СІЧНЯ ВІДЗНАЧАЮТЬ ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ АЗБУКИ БРАЙЛЯ
У грудні 2019 року Генеральна Асамблея ООН прийняла рішення щороку 4 січня відзначати Всесвітній день азбуки Брайля.
Дуже важливо усвідомлювати, що у світі налічується близько 300 мільйонів людей, які мають проблеми із зором, а майже 40 мільйонів із них зовсім не бачать. Унікальна азбука, яку назвали на честь її винахідника – Луї Брайля, – для мільйонів незрячих людей є засобом спілкування, вона відіграє визначальну роль у їхній освіті, доступі до інформації, реалізації права на свободу висловлювання поглядів і переконань.
Шрифт Брайля являє собою тактильне поєднання графічних символів за допомогою 6 точок, що дає змогу передавати букви, цифри, музичні, математичні та наукові знаки.
28-30 грудня 2021 року фахівці КУ ІРЦ Городенківської міської ради взяли участь в серії тренінгів для директорів і фахівців інклюзивно-ресурсних центрів, у якому взяли участь близько 750 представників ІРЦ, обласних ресурсних центрів підтримки інклюзивної освіти, а також обласних управлінь освіти та науки.
Під час тренінгу учасники обговорили:
• забезпечення єдиного підходу до здійснення психолого-педагогічної оцінки розвитку особи в ІРЦ;
• категорії (типи) особливих освітніх потреб (труднощів);
• застосування рівнів підтримки в інклюзивних групах і класах;
• приклад заповнення оновленої форми висновку про комплексну оцінку розвитку.
Спікери звернули особливу увагу фахівців ІРЦ на роль кожного в командах психолого-педагогічного супроводу, а також на алгоритм дій у випадку, якщо дитина має висновок ПМПК про наявність особливих освітніх потреб.
В Україні стартувала інформаційна кампанія «ДЛЯ ДІТЕЙ суспільство без бар'єрів». Ключове повідомлення кампанії має кілька важливих трактувань. Перший – про те, що ми, як дорослі, маємо будувати таке безбар’єрне суспільство для кожної дитини. Другий – про те, що для дітей не існує бар’єрів у спілкуванні з однолітками та прийнятті один одного
В Україні стартувала інформаційна кампанія «Для дітей суспільство без бар’єрів». Її мета продемонструвати, що тільки через розбудову інклюзивного та безбар’єрного суспільства можна створити належні умови для розвитку кожної дитини, а також забезпечити її включення в активне життя навчального закладу, громади та суспільства.
День святого Миколая - це час, коли магія стає реальністю, а серця наповнюються теплом. Це світле і радісне свято першим приходить до нас як добра зимова казка, сповіщаючи наближення Різдва Христового та Нового Року. Воно дарує віру в здійснення найзаповітніших мрій, вселяє у наші душі почуття надії і любові, надихає на добрі справи і милосердя до інших.
В Комунальній установі «Інклюзивно-ресурсний центр » Городенківської міської ради сьогодні також панувала святкова атмосфера.
Свято розпочалось з перегляду мультфільму «Святий Миколай», опісля на діток чекали веселі розваги та бульбашкове шоу від казкових персонажів.
У переддень світлого свята Миколая Чудотворця, який дуже любить діток і завжди допомагає їм, до нашої установи завітали шановні гості, які теж мають добрі, чуйні серця і постійно допомагають дітям - це депутат міської ради, регіональний менеджер із соціальних проєктів благодійного фонду "МХП-громаді" Василь Ємчук та ФГ “Еко Беррі” керівник Ігор Князевич. Гості привітали наших вихованців та порадували їх солодощами.
Щиро дякуємо ЗСУ за захист і можливість працювати, а нашим шановним гостям, благодійникам за подарунки і щасливі посмішки на обличчях дітей
Напередодні Дня Святого Миколая у Інклюзивного-ресурсному центрі нашої громади відбувся святковий захід для малих вихованців. На концерт до діток завітав і депутат міської ради, регіональний менеджер із соціальних проєктів благодійного фонду "МХП-громаді" Василь Ємчук привітав присутніх з прийдешніми святами та вручив вихованцям комунальної установи нову, високу, різдвяну ялинку та солодкі подарунки для кожної дитини.
«Насамперед мусимо дбати про вразливих мешканців нашої громади, тим паче, якщо це діти. Намагаємося робити усе можливе, щоби хоч трохи полегшити їх нелегке дитинство», – наголосив Василь Дмитрович.
07 листопада 2024 року, відповідно до річних планів, Центром професійного розвитку педагогічних працівників та «Інклюзивного-ресурсним центром» на базі «Інклюзивного-ресурсного центру» проведено воркшоп для асистентів вчителів ЗЗСО «Ресурсна кімната в закладі освіти як спеціально організований простір».
Оксана Вінтоник, директор ІРЦ акцентувала увагу на забезпеченні для учнів з ООП умов для здобуття освіти на рівні з іншими здобувачами освіти, зокрема, шляхом створення та облаштування ресурсної кімнати. п.Оксана опрацювала з педагогами нормативну документацію з даної проблеми.
Зоряна Крох, директор ЦПРПП донесла, що таке ресурсна кімната, яка її мета створення, функціонування, які вимоги облаштування і зонування.
Ірина Василик, логопед ІРЦ розказала про роль дрібної моторики у розвитку мовлення дітей з ООП та показала практичні вправи.
Зоряна Курилюк, психолог ІРЦ зазначила на важливості застосування у роботі із дітьми ООП нейровправ,які гарно розвивають психічні процеси та моторику.
Галина Калинка, дефектолог ІРЦ ознайомила із дихальними вправами на зняття сенсорного перевантаження, м‘язевої напруги; показала ігри із сенсорними м‘ячиками для розвитку тактильної чутливості; продемонструвала роботу в пісочниці для розвитку графо-моторних навичок.
Асистенти вчителів мали можливість отримати нові знання та напрацювати практичні навички.
Завершився воркшоп рефлексією.
Дякую працівникам «Інклюзивно-ресурсного центру» за професіоналізм та співпрацю! Було дуууже пізнавально, ресурсно та атмосферно!!!
Структурування середовища – адаптація простору з
урахуванням потреб та функціонального використання цього простору таким чином, що сама організація середовища (зонування приміщення, зберігання матеріалів) допомагає
зрозуміти що буде відбуватися та очікуватися від людини в тому чи іншому місці.
ОРГАНІЗАЦІЯ СТРУКТУРОВАНОГО ПРОСТОРУ ДЛЯ ДІТЕЙ З РАС
Існує правило «В проблемному середовищі неможливо працювати з проблемною поведінкою».
Коли аутична дитина потрапляє у хаотичний простір, наповнений багатьма відволікаючими стимулами, їй складно однозначно зрозуміти, де та для чого вона знаходиться та що тут буде
відбуватися. Іншими словами, коли вона потрапляє у простір, що виглядає неорганізованим та нестійким, дитина може відчувати фрустрацію та підвищену тривожність, при якій власне і спостерігається «проблемна поведінка».
І навпаки, правильно адаптоване середовище допоможе аутичній
дитині краще зрозуміти, що від неї очікують в тій чи іншій зоні та дозволить їй бути більш самостійною.
Структурування середовища та візуальна підтримка допоможуть батькам та спеціалістам, оскільки знизиться необхідність повторювати одні й ті ж самі інструкції, водити дитину за руку і при цьому бонусом зменшиться небажана поведінка.
ПРИКЛАД ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОСТОРУ ВДОМА
1) ІГРОВА ЗОНА
Обмеження території килимком або кольоровим скотчем допоможе дитині зрозуміти правило: я граю тут;
Контейнери із зображенням іграшок, які в них зберігаються,
будуть сприяти тому, щоб дитина складала все по своїм місцям;
Ці прості методи – шлях до порядку та формуванню корисних рутин.
2) ЗОНА ХАРЧУВАННЯ
У дитини має бути своє місце за сімейним столом;
На такому місці можна наклеїти зображення з контурами тарілки та столових приладів – це допоможе дитині навчитися сервіруванню та не «возити» тарілку по столу;
Зрозуміло організоване місце прийому їжі знадобиться для дитини з порушеннями харчової поведінки;
Візуальна підтримка у вигляді зображень кухонних меблів та важливих предметів – це гарна стратегія аби дитина самостійно могла знайти те, що їй потрібно для харчування та убрати щось на місце.
3) МІСЦЕ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ ОДЯГУ В КОРИДОРІ
Тут теж знадобиться візуальна підтримка щоб дитина знала, де зберігаються її речі. Це може бути її фотографія над вішалкою, зображення предметів одягу на
відповідних поличках;
«Сліди для взуття» на підлозі навчать дитину правильно розміщати взуття, а смужка кольорового скотчу допоможе зрозуміти, що не треба йти далі у вуличному взутті;
Продумайте чи потрібен буде в цій зоні стілець: чи буде дитині зручніше одягатися сидячи чи допоможе це їй бути більш зосередженою під час процесу одягання, чи не буде вона втікати та уникати під час одягання.
ПРИКЛАД ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОСТОРУ В ДИТЯЧОМУ САДКУ
Для початку слід зрозуміти які види діяльності проводяться в групі та які задачі ми переслідуємо. Частіше за все в дитячому садку є індивідуальні заняття, заняття у підгрупах або у великій групі, самостійна робота, ігрова діяльність.
1) ЗОНА ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ
Так як багатьом дітям з РАС спочатку важко працювати в
групі та слідувати груповим інструкціям, багато навичок їм
перш за все слід оволодіти один на один з педагогом, а вже після цього перенести їх в менш структуроване середовище та в групові заняття.
Для створення цієї зони можна використовувати кабінки, ширми та загородки, а можна також просто відокремити простір меблями.
В цій зоні має знаходитися стіл та два розташованих один напроти іншого стільця.
Бажано звести до мінімуму кількість відволікаючих матеріалів, іграшок та інших стимулів у вказаній зоні, щоб дитина не розсіювала свою увагу і щоб значимою особою в даному просторі була доросла людина, яка веде заняття.
Зазвичай організований таким чином простір використовується для тестування, навчання та тренінгу навичок соціальної комунікації.
Створення подібної зони всередині групи допоможе уникнути труднощів переходу (з групи в кабінет логопеда та назад), які зазвичай властиві аутичним дітям, та підвищити інтенсивність і ефективність програми.
2) ЗОНА ДЛЯ ГРУПОВОЇ РОБОТИ
Навіть якщо дитина з РАС поки що більшу частину свого часу навчається в індивідуальному режимі з педагогом, треба подбати про її включення до сумісної роботи з однолітками. Те, як буде виглядати зона для групової роботи залежить від рівня функціонування всіх дітей в групі.
Якщо діти часто відволікаються та потребують більшої підтримки, можливо краще орієнтуватися на роботу в невеликих підгрупах. Для цього можна організувати зони на підлозі (для фізичної та музичної руханки, для привітання, для читання книжок), так і робочі зони за столом.
Для першого варіанту необхідно буде продумати як буде позначене місце педагога, як діти будуть розуміти де їм сідати чи стояти, в яку сторону їм треба буде дивитися.
Для другого варіанту чудово підійде стіл–підкова, за яким
діти сидять півколом та можуть бачити один одного, а педагог
– навпроти, при цьому йому легко буде перемикати увагу однієї дитини до іншої, роздавати матеріали, використовувати заохочення. Це дозволить тримати високий темп роботи, що важливо аби не втратити увагу дітей та їх залученість.
3) ЗОНА ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ДИТИНИ
Багатьом аутичним дітям потрібне організоване спеціальним чином місце для самостійної діяльності (роботи чи гри).
Ця зона може бути відгороджена; учбові та навчальні матеріали в ній систематизовані – наприклад, розміщені у контейнерах з відповідними зображеннями, щоб дитина могла з легкістю самостійно зорієнтуватися та взяти те, що їй необхідно для занять.
Бажано звести до мінімуму відволікаючі фактори.
Сформувати навики успішної самостійної діяльності дуже
важливо не лише для дитини, але й для спеціалістів дитячого садка, оскільки зазвичай буває потрібно щоб дитина зайняла сама себе, при цьому виконуючи щось функціональне.
4) ІГРОВА ЗОНА
Вона може бути означена та організована таким чином,
щоб дітям було зрозуміло, що іграшки знаходяться тільки в
цій частині групи та що після завершення гри все має бути
прибране на місце.
Також в залежності від можливостей та розміру групи
можна подумати про те, щоб розділити ігровий простір на
окремі зони : для малювання (де знаходяться стіл, нарукавники, пензлі, ящики з фарбами), для будівництва та конструювання (конструктори, автомобілі, машинки, дитячі інструменти); для фізичної активності (фітболи, батути, мати, м’ячі).
Важливо продумати організацію простору таким чином, щоб під час навчання діти не відволікалися на ігрову зону та не намагалися туди втекти.
Можна навіть дещо ускладнити доступ до цієї зони приміщення або структурувати середовище так, щоб під час занять ігрова зона була поза полем зору дітей.
ОРГАНІЗАЦІЯ МАТЕРІАЛІВ
Після того, як ви структурували приміщення можна подумати про організацію матеріалів.
Основні моменти, на які слід звернути увагу – це:
візуальна чіткість (ярлики на контейнерах, виділення
кольором, нумерація);
візуальна організація (де, яким чином та в яких межах
доступу мають перебувати матеріали);
візуальні «інструкції» (з чого та в якій послідовності
виконувати ту чи іншу роботу з матеріалами).
Як і у випадку структурування середовища, завдання слід організовувати та надавати так, щоб самі завдання та матеріали підказували що з ними треба зробити.
Якщо є декілька завдань, частіше за все діяльність дитини організовують таким чином, що вона бере матеріали зліва, виконує задачу, перекладає виконане направо (або кладе все зверху вниз).
Бажано для вирішення конкретної задачі надавати матеріали, які відносяться безпосередньо до поточної теми.
Важливо, щоб інтерпретація завдань не була ускладнена,
тобто щоб завдання було очевидним: сортування, зібрати
по зразку, співвіднести по зразку, співвіднести малюнки та слова, розкласти по категоріям.
Крім того, в завданнях на сортування, наприклад, можна
промаркувати контейнери, щоб було зрозуміло, що куди класти (овочі/ фрукти, домашні тварини/ дикі тварини, столові прилади /меблі). Якщо дитині треба скласти з
елементів різної форми та кольорів фігуру або вибудовувати послідовність, треба разом з матеріалами надати візуальний зразок.
Все це допоможе дитині бути більш самостійною, краще
розуміти, що від неї чекають, з чого почати, що буде після, а також вона побачить та зрозуміє, що не буде виконувати одне й те ж саме завдання безкінечно.
Бонус: Деякі рекомендації щодо організації та структурування
простору для дорослої аутичної людини (рекомендація
аутиста з французського сайту Aspieconseil)
Структурування життєвого простору дуже важливо для людини в спектрі аутизму. Організоване середовище стає передбачуваним та більш простим для розуміння.
Пошук тек з документами та предметів набагато спрощується, до того ж це зменшує вплив візуальних стимулів. Добре організоване середовище має спиратися на аутистичні особливості та сприяє ефективній повсякденній діяльності.
Декілька ПРАВИЛ, які можуть допомогти аутичній людині під час
структурування простору:
Важливо, щоб простір аутичноі людини не був
перевантажений подразниками. Наприклад, бажано поставити робочий стіл обличчям до стіни, спиною до вікон. Також можна додати деякі перегородки від світла чи звуків. Бажано, щоб стіни мали нейтральний колір, підлога була б ізольованою та безшумною, світло б падало збоку, а не прямо зі
стелі, це допоможе уникнути додаткових звукових та
візуальних стимулів.
(Примітка Н.Е. - До допису додається приклад організації робочого місця зроблений мною по вказаному опису – додам в коменти).
Кожна зона для конкретної функції (кожна відведена зона
простору має бути призначена для певної діяльності: для
роботи, для відпочинку, для перезавантаження);
Розділіть простір, щоб це надало йому сенсу; перед цим складіть план та визначте для чого конкретно
призначена кожна зона;
У випадку необхідності обмежуйте зовнішні подразники, використовуйте перегородки чи штори;
Розташуйте ваші папери та документи по текам з темами
(робота, особисті, страхування, медицина, сертифікати,
гарантії). (при цьому можете використовувати кольорові
папки (колір означає одну тему).
Надавайте перевагу меблям чи стелажам з прозорими
дверцятами, щоб швидко зорієнтуватися при пошуку
предметів чи документів;
Поставте собі нагадування наводити порядок 1 -2 рази на
місяць (деяким раз - два на тиждень) для підтримки
структурування простору, а також позбавлення від
непотрібних предметів чи паперів.
Продовжуємо відвідувати (онлайн)команди психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами.
Обговорили важливі питання :
- щодо особливостей навчання та виховання дітей з особливими потребами;
-проведено індивідуальне консультування педагогів та батьків;
-обговорено питання щодо адаптації та модифікації освітньої програми.
Ігри – це не просто розвага для дітей, а й чудовий інструмент для розвитку їхнього мислення. Саме в грі дитина пізнає світ, навчається вирішувати проблеми, розвиває логіку, пам'ять та уяву.
Чому ігри важливі для розвитку мислення?
Активне залучення: В грі дитина сама шукає рішення, експериментує та робить висновки.
Емоційний запис: Позитивні емоції, які супроводжують гру, сприяють кращому запам'ятовуванню інформації.
Соціалізація: Гра допомагає дитині навчатися взаємодіяти з іншими дітьми, розвивати комунікативні навички.
Комплексний розвиток: В процесі гри розвиваються різні види мислення: логічне, образне, творче.
Які ігри можна використовувати для розвитку мислення?
Логічні ігри:Пазли: Розвивають дрібну моторику, логічне мислення, уяву.
Шахи, шашки: Навчають стратегічному мисленню, плануванню.
Судоку: Розвивають логіку, концентрацію уваги.
Сортери, мозаїки: Формують поняття форми, кольору, розміру.
Ігри на розвиток мови:Загадки, скоромовки: Розвивають пам'ять, увагу, мовлення.
Рольові ігри: Сприяють розвитку уяви, комунікативних навичок.
Розповіді історій: Розвивають творче мислення, уяву.
Ігри на розвиток пам'яті:"Що змінилося?": Розвиває спостережливість, пам'ять.
"Знайди пару": Формує зорову пам'ять, увагу.
"Хто чого не бачив?": Розвиває візуальну пам'ять.
Ігри на розвиток творчого мислення:Лего-конструювання: Розвиває просторове уявлення, творчі здібності.
Малювання, ліплення: Сприяють розвитку фантазії, творчого мислення.
Придумування історій: Розвиває уяву, мовлення.
