БОРЩІВНИК СОСНОВСЬКОГО

ЗЕЛЕНИЙ АГРЕСОР НАСТУПАЄ.

   Кінець першої – початок другої декад квітня характеризувалися контрастною за температурним режимом погодою та великою кількість опадів, місцями з градом та грозами. Похолодання змінювалось потеплінням і навпаки. Не характерним для початку квітня було короткочасне утворення снігового покриву різної висоти. Для проведення весняно-польових робіт, особливо для сівби ярих культур погодні умови були несприятливими через часті рясні опади. Однак на ріст і розвиток  борщівника Сосновського такі погодні умови немали значного впливу.На території району борщівник на другу декаду травня перебуває у фазі розетки.Зовнішні листки довжиною 10-18 см.

    Борщівник Сосновського - чужа для України рослина,що походить із Кавказу. Завезли його в  Україну  після Другої світової війни як  одну із силосних культур,що давала таку кількість зеленої маси з гектара,як жодна  з інших традиційних кормових культур. Також  борщівник Сосновського є чудовим  медоносом. Однак виявилося,що він має токсичний сік який спричиняє важкі опіки. Тваринам можна було його згодовувати лише як силос, та й то після того, як отрута розкладалася. Та все одно молоко від нього ставало гіркуватим. Тож від його використання відмовилися.

    Борщівник перестали культивувати вже понад 30 років тому. Але було вже занадто пізно. Виявилось, що борщівник легко дичавіє та проникає в природні екосистеми. За даних обставин і через загальну байдужість у суспільстві борщівник Сосновського з полів, де його раніше культивували, мігрує Україною, чудово почувається й без особливого догляду. На сьогодні його отруйні зарості стали звичним явищем на території  Калуського району.

Щорічно помітно зростають площі під борщівником Сосновського на землях різних категорій, спостерігається витіснення ним місцевих видів трав'янистих і деревних порід рослин. Захоплюючи нові площі він пригнічує іншу рослинність. З огляду на це потрібно здійснювати заходи щодо обмеження поширення та сприяти його цілковитому  знищенню.

  Світовий досвід демонструє, що боротися з борщівником доволі складно. Основними характеристиками, які зумовлюють високу інвазійність  борщівника Сосновського є:

-  насіння проростає ранньою весною до появи іншої рослинності;

- відносно низька смертність молодих рослин;

- швидкий ріст,здатність рости скупчено та витісняти інші рослини.

Рослина може переносити цвітіння за  несприятливих для цього умов (до того часу доки не створяться сприятливі умови). Цвіте рано, що дозоляє насінню повністю дозріти. Розповсюдженню борщівника також сприяє здатність до самозапилення, велика плодовитість, дозрівати навіть тоді, коли стовбур рослини зрізано, швидко розноситися вітром та водою.

  Застосовуючи гербіциди, потрібно стежити щоб препарат потрапляв не лише на листову поверхню, а й стікав по черешках в розетку листків. За вегетаційний період потрібно провести мінімум дві обробки. При цьому слід суворо дотримуватись регламентів застосування гербіцидів.

    Комплекс заходів для знищення борщівника Сосновського

- Біологічні особливості культури

 1. Рослина монокарпічна  (цвіте 1 раз за життя), тому основний принцип його контролю – знищення насіння.

      2.  Наявність на насінні виростів, або „крил”, які значно підвищують їх летючість і сприяють активному поширенню.

      3. Різнорідність насіння, яке проростає неодночасно навесні. Першого року зазвичай проростає від 20-70%; другого –30-60% від непророслого першого року. Деяке насіння борщівника може прорости тільки через  5-6 років або навіть через 12-15 років!                                                                                                                                                           

      4. Насіння борщівника має ефіроолійні канали: як правило, два на внутрішній та чотири на зовнішній частині плоду.  У них є біологічно активні речовини, які мають  виражений алелопатичний  (частіше інгібуючий, або гальмівний) вплив на проростання насіння інших видів рослин, тобто проявляється сильний алелопатичний ефект в природних фітоценозах і агроценозах.

     5.   Варто знищити насіння борщівника (плоди або зав’язі) - і рослини більше не дають життєздатних діаспор (одиниць розмноження).  Вони не утворюють кореневих паростків, не відростають з кореня.

     6.    Плоди борщівника при дозріванні сухі, не соковиті. Оскільки в оболонках плодів є ефіроолійні канали, заповнені секретом у вигляді суміші олії і смол, тому їх  зручно спалювати.

      7.   Легко розмножується насінням, яке має природні летючки для його поширення. Це значно ускладнює боротьбу.

Особливості застосування заходів  (контролювання) знищення

   Біологічні:

-  дотримання науково обґрунтованого чергування культур в просторі і часі, ефективне землекористування.

-        випасання тварин (поки листки у борщівника молоді і не нагромадили отруйних речовин).

 -    використання геополотна,  яке вкладають на поверхню, зайняту скошеним борщівником, його засипають ґрунтом і засівають травосумішками, адаптованими для даного регіону. В результаті отримують стійкий газон і повне знищення борщівника.

-   застосування чорної поліетиленової плівки, яку укладають на ділянку, зайняту борщівником до наступного року, і притискають вантажем. Наступного року необхідно „зайняти” вільну землю „корисною” рослинністю.

-       розведення природних шкідників борщівника.

  Агротехнічні:

-    оранка декілька разів за вегетаційний період (через кожні 3-4 тижні, починаючи з моменту відростання борщівника) продовж від 2-3 до 5-7 років. Перша – поява можливості виїзду в поле; друга –  до фази розгортання листків і викидання на поверхню суцвіть.

-    плоскорізний обробіток –  підрізування коренів на глибині 5-10 см. (залежно від типу грунту та кліматичних умов).

-    прополювання та оранка. Дрібні однорічні сходи борщівника легко знищити прополюванням (сапка і регулярно полицева оранка).

-  косіння після періоду цвітіння і не пізніше, як через 2-3 тижні після першого косіння. Скошування тільки один раз в середині цвітіння лише сприятиме подальшому розмноженню рослин.

-   обрізування квіток у період бутонізація-початок цвітіння.

-   спалювання насіння борщівника саме в період його дозрівання.

-   використання ремедіаторів – запровадження нових видів рослин, які можуть бути використані для відновлення земель (високопродуктивні злаки – костриця, або бобові культури – козлятник (галега); інтенсивний обробіток у полі просапних культур – картопля, цукрові буряки).

-   використання покрівельних матеріалів продовж 3-5 років.

-   індивідуальний спосіб з використанням  ручної лопати – рано навесні  потрібно зрізати (зрубати) точку росту борщівника нижче кореневої шийки.

  Хімічні:

             -    обробка гербіцидами гліфосатної групи. Перший раз - з початку відростання борщівника, другий - через 15-20 днів, обов’язково до цвітіння. Біологічні властивості борщівника виключають можливість його повного знищення в результаті лише одноразового застосування гербіцидів. Після першої обробки і знищення вегетативної маси на цій же площі необхідне проведення повторної обробки для знищення сходів борщівника. При внесенні гербіцидів необхідно забезпечити не менше як 80% змочування рослини. При використанні гліфосатів часто збільшують норми їх застосування, але відсутні дослідження щодо впливу гербіцидів на рослини і довкілля. Офіційної підтримки такі рекомендації не мають.

     (Див.щорічник „Перелік пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні”)