Правець- небезпечне інфекційне захворювання
В Украні небезпека захворювання на правець останніми роками є значною проблемою. З настанням тепла та початком польових робіт зростає небезпека заразитися збудником правцю. Його спори у грунтах зберігаються протягом багатьох десятиліть. Токсин збудника правцю є сильною біологічною отрутою, яка уражає людину, а також майже всіх теплокровних тварин – коня, корову, вівцю, козу, собаку, кроля, морську свинку, білу мишу та ін. Саме травоїдні тварини і людина є носіями збудника правцю. Їхній травний канал є природним середовищем існування та розмноження правцевого мікроба. Тварини виділяють правцеву паличку постійно.
У природі існує постійний колообіг збудника правцю. З випорожненнями тварин і людей паличка виділяється у довкілля, яка у ґрунті перетворюється на спори і забруднює його. За сприятливих умов спори палички правцю можуть проростати, розмножуватися і накопичуватися. Вони стійкі до високих температур, навіть до дії дезінфікуючих засобів. Ґрунт є постійним резервуаром збудника правцю.
Що таке правець?
Правець - це гостре інфекційне захворювання, що виникає після травм, коли в рану попадають спори бактерій Clostridium tetani, які зазвичай живуть у грунті та кишковому тракті тварин. Правець може виникнути після будь-яких травм, при яких пошкоджується шкіра та слизові оболонки, оскільки у рану можуть потрапити спори збудника.
Правець не передається від людини до людини -, а виникає лише через потрапляння бруду у рани чи через укуси тварин, порізи, внаслідок травмування гострими предметами, уламками деревини, тощо. Але безпечнішим він від цього не стає: правець вражає нервову систему і проявляється сильними судомами, а смертність від нього сягає 60%.
В професійному плані найчастіше хворіють землекопи, працівники сільського господарства, на даний час і поранені військовослужбовці. Характер поранень – лопатою, цвяхами, сільськогосподарським інвентарем, шипами рослин, осколками боєприпасів, тощо. Ризик захворіти на правець в рази збільшується під час війни. Інкубаційний період, тобто період від попадання в рану спор до виненкнення перших проявів хвороби коливається від 3- до 30–ти днів, найчастіше 5-12 днів. Чим коротший інкубаційний період, тим важче протікає хвороба.
При виникненні класичної картини захворювання спочатку з'являється тягуча біль в м’язах спини, недомагання, безсоння, біль в області рани. На 2-3 день хвороби виникає напруження жувальних м’язів, внаслідок цього утруднене відкриття ротової порожнини, проблеми з ковтанням, надалі хворий взагалі не може відкрити рота,відмічається «витріщання очей».
Послідовно підвищується тонус м’язів шиї, спини, живота, нижніх кінцівок. Починаються судомні скорочення під час яких хворих спирається на затилок і п’ятки тіло його дугоподібно вигинається назад ( опістотонус).
Появляється загальна скованість, підвищується температура тіла, головний біль, частота клінічних судом, які охоплюють різні групи м’язів наростає. Дихання утруднене із-за спазму міжреберних м’язів, м’язів гортані, виникають закрепи, затримка сечі, біль в животі, зміна артеріального тиску та прискорене серцебиття.
Хвороба має дуже важкий перебіг.
Причинами смерті від правцю є асфіксія (задушення) – унаслідок судомного синдрому, паралічу серцевої діяльності або дихання.
При появі перших симптомів правця потрібно негайно звертатися до сімейного лікаря.
Єдиний спосіб запобігти правцю – вакцинація.
Екстренна профілактика правця проводиться по показах при отриманні травм, опіків, покусів тваринами тощо. При будь-яких травмах слід провести екстерну профілактику правця, незалежно від того, робилось раніше щеплення чи ні. Введення імунних препаратів залежить від наявності даних про попереднє щеплення.
Планова профілактика правця проводиться протягом усього життя відповідно до Національного Календаря профілактичних щеплень безоплатно.
Розпочинається вона у дитячому віці разом з вакцинацією проти дифтерії та кашлюку. Щеплення розпочинають з двохмісячного віку, вакцинація проводиться триразово з інтервалом 60 днів.
Діти щеплюються в 2, 4, 6, 18 місяців асоційованою вакциною проти кашлюку, дифтерії та правцю - АКДП. В 6 років діти отримують ревакцинацію вакциною для профілактики дифтерії та правця АДП , а в 16 років та надалі кожні 10 років вакциною для профілактики дифтерії та правця із зменшеним вмістом антигену АДП-М впродовж життя людини.
Слід зазначити, що і на початку 21століття правець є в світі значною медичною і соціальною проблемами так як щорічно на правець у світі хворіють до 4 мільйонів людей, а з них гине 1 мільйон. При цьому 50% загиблих немовлята, а 15% жінки після пологів.
У нас є всі умови для подолання такої небезпечної інфекційної хвороби як правець. Від населення вимагається зовсім небагато — не відмовлятись від профілактичних щеплень і при пораненні своєчасно, без зволікань, звертатись за медичною допомогою.
