Городенківська міська громада
Івано-Франківська область, Коломийський район

ІНФЕКЦІЙНИЙ МОНОНУКЛЕОЗ

Дата: 29.06.2023 15:50
Кількість переглядів: 57

      Інфекційний мононуклеоз – це вірусна інфекція, для якої характерні ураження лімфатичних вузлів, печінки та селезінки, ангіна та підвищення температури. Збудником є  вірус Епштейна — Барр (ВЕБ, EBV), який є близьким “родичем” вірусу герпесу. Подібно вірусу простого герпесу, одного разу проникнувши в організм, вірус Епштейна-Барр назавжди залишається в ньому. Захворюваність відзначається круглий рік, підйоми трапляються навесні та восени.

     Джерело інфекції — хвора або інфікована людина. Після первинного інфікування вірус періодично виділяється зі слиною протягом усього життя.

     Інфікування відбувається через контакт зі слиною, наприклад поцілунок і забруднені слиною предмети: обмін шматочками їжі, пиття з однієї склянки чи пляшки. Інфікування також можливе через переливання крові, пересадку кісткового мозку чи органів.

    Інкубаційний період триває від 30 до 50 днів.

Сприйнятливість населення до захворювання висока. Будь-які імунодефіцитні стани сприяють генералізації інфекції.

Прояви інфекційного мононуклеозу можуть бути схожі на звичайне ГРВІ. Тому мононуклеоз часто залишається нерозпізнаним, і батьки починають бити тривогу лише тоді, коли стикаються з наслідками хвороби. Клінічні прояви інфекційного мононуклеозу:

  • від декількох днів до декілька тижнів тримається температура вища за звичайну, хоча підвищення незначно: один — два градуси .
  • закладений ніс, хропіння в ночі, збільшуються мигдалики;
  • больові відчуття в гортані довго не проходять, з’являється білий гнійний наліт. При огляді можна помітити зміну задньої стінки глотки: вона стає зернистою;
  • дитина може бути млявою, швидко стомлюватись;
  • іноді спостерігається генералізований макулопапульозний, уртикарний або петехіальний висип, тоді як вузлувата еритема зустрічається рідко.
  • у всіх хворих відмічається збільшення печінки та селезінки;
  • характерні зміни загального аналізу крові (лімфомоноцитоз, атипові мононуклеари).

 

У більшості випадків прогноз під час інфекційного мононуклеозу сприятливий. Водночас, захворювання може зумовити небезпечні для життя ускладнення, зокрема:

    • обструкції верхніх дихальних шляхів;
    • розрив селезінки;
    • тяжкі тромбоцитопенії та гемолітичні анемії.

 

Профілактика інфекційного мононуклеозу полягає у тому, що хворих госпіталізують до інфекційного відділення або ізолюють вдома. Також потрібно дотримуватися правил особистої гігієни:

    • уникати контакту рук з ротом;
    • не відкушувати чужих бутербродів;
    • використовувати тільки свої столові прилади та посуд;
    • не пити з чужих стаканів і не пропонувати своїх.

Особи, які недавно перенесли підтверджений інфекційний мононуклеоз або хворіли на «мононуклеозоподібні захворювання» (недуги, які клінічно нагадують інфекційний мононуклеоз, проте мають відмінну етіологію (цитомегаловірусна інфекція, гострий ретровірусний синдром), не повинні бути донорами крові та органів для трансплантації.

 

При перших ознаках захворювання звертайтеся до лікаря.

 

 

Підготувала помічник лікаря-епідеміолога

Снятинського відділу

Коломийського районного відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ»                                                         Надія Остафійчук


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень