Інтерв'ю з військовим
Днями до міської ради завітав військовий, начальник безпілотних систем 4 окремої танкової бригади, капітан Андрій Солоджук, який перебуває у відрядженні. Наш земляк, мешканець села Чортовець, зустрівся та поспілкувався з міським головою Богданом Кобилянським .
У бесіді обговорили подальшу допомогу українському війську для наближення нашої довгоочікуваної Перемоги! Обговорили питання призову на військову службу за контрактом.
Наразі наш земляк перебуває у відрядженні з метою рекрутингу новобранців на посади операторів БПЛА.
Нам вдалося побесідувати з військовим та детальніше розпитати про його службу та військові будні.
Пропонуємо вашій увазі наше інтерв'ю.
Пане Андрію, коли у Ваше життя прийшла війна?
З 24 лютого 2022 року, так як і до більшості українців. Після дзвінка з Городенки я вирушив на захист України. 8 березня я виїхав і 9 березня вже був у Черкасах в центрі комплектування частини. Формування нашої бригади відбувалося з «нуля», наша бригада була повністю сформована з мотивованих добровольців, які йшли без будь якого досвіду, в більшості випадків. Понад 85 % бригади становили цивільні, непідготовлені люди, чого про них не скажеш зараз, тому що вони пройшли за ці роки багато всього. Наша частина за 2,5 роки жодного разу не була на відновленні, ми є 100% бойова бригада
Чим займалися до повномасштабного вторгнення?
Закінчив Івано-Франківський університет нафти і газу за спеціальністю «Технологія зварювання». Там була й військова кафедра, на якій я й отримав первинне офіцерське звання.
Яким був Ваш подальший шлях у бригаді?
Спершу, коли формувалась система управління бригади я більше був помічником певним офіцерам в організації управління. Понад два тижні ми комплектували особовий склад, тому що всі приїхали хто в чому був. Тому в перші дні нам звозили обладнання, буржуйки, одяг та інші необхідні речі. Згодом я потрапив в управління бригади, де виконував функцію оперативного чергового. В мої обов'язки входив збір інформації по всій бригаді, тобто я мав доповідати про все, що відбувається – надзвичайні ситуації, втрати, штурмові дії тощо, вся ця інформація «стікалася» до мене, далі з неї я формував доповідь командиру.
Коли почали працювати з безпілотниками?
На посаді начальника безпілотних систем 4 окремої танкової бригади я з кінця січня 2024 року. Мені запропонували цю посаду, я погодився з умовою, що із хлопцями буду працювати безпосередньо на лінії бойового зіткнення. Я разом із операторами БПЛА, бачу всю ситуацію, якщо виникають якісь непередбачувані проблеми – доповідаю керівництву. Спочатку в мене було всього кілька екіпажів, вже на сьогодні їх в мене десятки, йдемо до сотні. Екіпаж складається з кількох військових, у більшості випадків це від двох до шести чоловік. Керівництво громади всебічно допомагає і забезпечує, тому зараз у нас така висока результативність. За минулий місяць наша бригада БПЛА по ураженню живої сили противника вийшла на 18 місце з усіх бригад, які є в Збройних силах України. Ми беремо не кількістю, а якістю. У бригаді є більше семи військових, які мають по двісті «задвохсочених» окупантів, це 1400 чоловік на сім пілотів, не рахуючи техніки.
На яких напрямках працювала ваша бригада?
Весною ми були на Купянському напрямку, й зараз там працює кілька моїх екіпажів, хоча й інтенсивність боїв там спала. Весною там було доволі «спекотно» вороги йшли без перестанку, таке враження, що вони не закінчувалися, ми їх били і били. За червень у хлопців там було зафіксовано 700 уражених цілей. Пілоти настільки довго на тій ділянці, що ми вже знаємо де кожен бліндаж ворога. Зараз кілька екіпажів вирушило на Макіївку, вони там також працюють досить ефективно.
Розкажіть більше про своє відрядження
Мета моїх поїздок полягає в розширенні батальйону, тобто в мене є більше ста вакансій і за сприяння керівництва бригади я вирушив у відрядження до своїх земляків аби порекомендувати свою частину для того, щоби вони долучилися до війська в якості пілотів. Багато хто не розуміє, що має можливість піти воювати за контрактом, вибрати собі конкретну частину і посаду, заключити договір з частиною і потрапити у той підрозділ, який вони хочуть, а не туди куди їх закинуть.
Що чекає на військового після підписання контракту?
Після того як людина обрала собі посаду її відправляють в навчальний центр у Києві, який навчає операторів у напрямку БПЛА. Це державний центр, який навчає війська сил безпілотних систем і вчить по фаху, за яким людина визначилася. Наразі сфера безпілотних систем розвивається дуже стрімко і мусимо йти в ногу, рости також, інакше будемо неефективні.
Чи потрібно мати якісь базові знання, для того, щоби стати оператором?
Головне мати бажання, людина якщо готова, вона освоїть все необхідне. Зараз до нас долучився чоловік, 52 роки, йде до нас у Лабораторію, він сам хоче на контракт, хоча після 50-ти я його не можу поставити оператором за контрактом, але налаштовувати дрони він погодився. Наразі він паяє системи, якщо людина вміє читати схеми вона вже на 50% «ефпівішник». Багато хто думає, що якщо FPV купив, то воно готове до бойового застосування, це далеко не так. Дрони передаються у Лабораторію, кожен екіпаж у бригаді налаштовує свою частоту. (час від часу військовий поглядає на телефон, туди йому побратими звітують про вражені цілі.)
Як відбувається сучасна війна дронів?
Кожен екіпаж заходить на три дні на «бойові», наприклад узявши з собою 50 FPV, якщо ми говорими про «ефпівішників», вони це «відстріляли» і їх міняє другий екіпаж, ті три дні відпочивають. Як тільки хлопці знімаються з позиції, вони дзвонять на Лабораторію і кажуть скільки штук, якої частоти і на яку дату, замовляючи собі дрони заздалегідь. Лабораторія налаштовує, тестує та видає готові до застосування дрони екіпажу. Оператори ведуть бій на безпечній відстані, Сама відстань залежить від профілю затосування, тобто від дронів, якими вони керують. Щоби екіпаж був ефективним має бути відточена логістика.
- Як поборюєте страх? Чи можливо керувати дроном не боячись?
Багато хто каже, що страшно, страх треба опановувати. Більше того, хто не боїться – погано закінчує, я це неодноразово бачив. Людина, яка перестає боятися, вона на війні помирає досить швидко. Страх повинен бути, але ти маєш його контролювати, а не він тебе. Страх це насамперед обережність, тому, що коли боїшся, перед тим як зробити наступний крок ти повинен впевнитися в ньому. В нас за час моєї служби безповоротних втрат не було, мова йде про пілотів.
Якими дронами ведете бій?
Є «мавіки» розвідники, які просто літають і збирають для нас інформацію, їх оператори в безпечніших місцях. Далі «крила» – «Лелеки», «Фурії», «Шарки», «Валікірії», вони піднімаються і летять в глибину, запас ходу в них на 30-40 км. Є нічні, так звана «Баба Яга», це загальна назва на всі великі нічні коптери. Чого вони нічні? Тому що вони габаритні і вдень їх легко збити, тому вони лише вночі працюють. До них належать «Вампіри», це наша українська модифікація, «Кажани» 630-ті, раніше це агродрони були, їх переробили під військові, потім «Heavy Shot», «Nemesis» – це все великі нічні вбивці, вони з тепловізійними камерами і їх основна задача, або провіант, або ураження противника – бліндажі розбавати, заміновувати тощо, вони є багатофункціональні. Ну і FPV звісно. Часто «мавіками» навіть беремо в полон ворога. Щоби ви розуміли середня тривалість життя їх на фронті півтора доби, вони ж женуть зеків для того, щоби вивідати наші позиції. Коли ті дивляться на кількість трупів навколо вони готові здатися в полон, але не знають як це зробити. Тоді ми до Dji Mavic примотуваємо колонку і диктуємо їм подальші інструкції, не раз дрон приводив до нас полонених.
Наприклад є охочий мешканець чи мешканка нашої громади, який хоче стати оператором дрона, куди йому звертатися?
Можна зв'язати зі мною, я все покажу, все розкажу, надам усі необхідні матеріали. Мій номер телефону 097 90 89 805. До речі зараз багато дівчат долучилися до нас. Завжди питаю у новобранців у які компютерні ігри вони грали, скільки часу, адже це багато чого значить, тоді в людини розвинена дрібна моторика і їй набагато простіше. В країні триває війна, тому потрібно ставати на захист рідної землі. Оператор дрона це безпечна і надзвичайно потрібна військова професія. Я більше як переконаний, що якби не дрони, то москалі би були по Дніпро.
