Прогноз фітосанітарного стану посівів сільськогосподарських культур, плодових насаджень та рекомендації щодо захисту їх у господарствах Івано-Франківської області в травні 2025 року
Складні погодні умови квітня місяця 2025 року призвели до уповільнення темпів проведення польових робіт але прискореного розвитку шкідливих організмів. Надмірно тепла, у другій половині 2 декади квітня, середньодобові температури повітря відповідали температурним нормам кінця травня, погода з нічними заморозками та дощами поповнила запаси продуктивної вологи в ґрунті під всіма сільськогосподарськими культурами сприяла їх прискореному розвитку але погіршила умови для проведення польових робіт через опади та сильно зволожений грунт.
3 декада квітня була дуже теплою. Що дало можливість швидкими темпами проводити посів пізніх ярих культур і захист посівів і плодових насаджень від шкідливих організмів.
За даними учених за останні роки температура на планеті підвищилась на 0,8 °С. Внаслідок потепління спостерігається суттєве скорочення проходження фенологічних фаз розвитку як с/г культур так і вегетаційного періоду рослин, розповсюджуються нові шкідники, хвороби, бур’яни.
У травні, шкідники активізуються і набудуть значного поширення у посівах сільськогосподарських культур і плодових насаджень.
Тому, моніторинг фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин матиме важливе значення в регулюванні чисельності шкідливих організмів та своєчасному застосуванні засобів захисту рослин.
Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави
Хлібні клопи
За стійкої теплої погоди з середньодобовими температурами +12 - 140 С, максимально +18 - 200 С, варто очікувати масового перельоту з місць зимівлі клопа шкідливої черепашки, елії гостроголової і носатої на посіви зернових культур. Першими вилітають на посіви самці, а самиці пізніше на 5-7 днів, залежно від погоди.
Шкідники спочатку зосереджуються на зріджених добре прогрітих полях. У посівах за прохолодної погоди вони перебувають у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослин, щілинах під грудочками ґрунту, що важливо знати при обстеженні угідь для прийняття рішення, щодо захисту зернових від клопів.
Пошкодження клопами рослин у фазі кущення спричиняє пожовтіння та відмирання центрального листка, а на початку виходу рослин у трубку – загибель центрального стебла.
Після посиленого харчування клітинним соком рослин та парування розпочнеться відкладання яєць, яких буває від 14-28, 180 і більше на одну самку, що тісно пов’язано з погодними умовами, якістю корму і біотичним потенціалом клопів. Заселення клопом-черепашкою прогнозується осередкове, одиноке.
Після повного переселення перезимувалі клопи в посівах зернових колосових культур за порогової (2-4 і більше екз./м2) чисельності шкідника під час виходу озимих зернових в трубку посіви захищають препаратами згідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні». Ці інсектициди ефективні й проти інших шкідників зернових культур.
Злакові мухи, з яких найпоширеніші шведська та гессенська, що мають місце на 8 % площ озимих зернових колосових культур, продовжуватимуть заселяти і пошкоджуватимуть посіви ярих культур, де розвиватиметься весняне покоління. Ці шкідники дуже небезпечні для ярих пшениці, зокрема м’якої, та ячменю, а шведська для сходів кукурудзи. Шведська муха найнебезпечніша до кущіння, коли нею уражується основне стебло. Пошкодження рослин злаковими мухами спричиняє зниження продуктивної густоти посіву й призводить до кількісних втрат врожаю.
Хлібні блішки відчутної шкоди завдадуть посівам ярих зернових колосових культур, кукурудзі передусім у разі засушливої жаркої погоди у травні, де можлива їх надпорогова чисельність. Знешкодження блішок досягатиметься через обробку дозволеними інсектицидами.
Хлібні п’явиці (червоногруда, синя) повсюди продовжать розвиток, відкладатимуть яйця, з яких відроджуватимуться личинки. За сприятливих погодних умов для шкідника, можливі утворення вогнищ підвищення чисельності та шкідливості, особливо у посівах ярого ячменю і пшениці. Захисні заходи проводять осередково в місцях надпорогового скупчення шкідника.
Личинки хлібної жужелиці, яких збереглося після перезимівлі 98 % протягом травня продовжують живлення. Після заляльковування, через 12-14 днів на поверхню вийдуть жуки, які під час наливу зерна будуть пошкоджувати колосся пшениці, жита, ячменю.
Злакові попелиці (звичайна, велика ін.) та пшеничний трипс повсюди розвиватимуться в озимині і ярині за теплої вологої погоди, яка сприятиме їх підвищеній шкідливості. Шкодочинність злакових попелиць та трипсів на зернових колосових культурах викликає зменшення маси зернівки, що призводить до втрат врожаю пшениці. Окрім того, ці шкідники, зокрема попелиця, небезпечні ще й тим, що є перенощиками вірусних та мікоплазмових хвороб зернових культур. За теплої посушливої погоди повсюди поширюватимуться цикадки, які висмоктуючи поживні речовини з рослин, пригнічують їх ріст.
Наприкінці травня за сприятливих умов (посушливої жаркої погоди) ймовірний вихід та живлення зерном озимих зернових культур хлібних жуків (кузька, красун), де середня чисельність личинок після перезимівлі становить 0,3-0,8 екз/м2. Під час формування зерна за наявності 3-8 хлібних жуків на м2 посіви обприскують по краю або всуціль поля, дозволеними інсектицидами.
У посівах озимих зернових у квітні, повсюди спостерігався розвиток фітопатогенів: борошнистої роси, септоріозу, плямистостей, кореневої гельмінтоспоріозної гнилі. Хвороби розвивалися у слабкому ступені. Подальшому розвитку зазначених та інших хвороб у посівах озимих і ярих зернових культур сприятимуть: рясні роси, випадання дощів та температура повітря +16-250С.
В разі випадання дощу та високої вологості повітря, ймовірне збільшення ураження рослин хворобами. Під час трубкування за наявності хвороб - 1%-го розвитку борошнистої роси, бурої листкової іржі, плямистостей, 3-5%-го - септоріозу листя, а також за поновлення і наростання розвитку хвороб в період появи прапорцевого листка-колосіння проводять обприскування посівів. При виборі фунгіциду обов’язково враховують результати обстежень фітосанітарного стану посівів на конкретному полі, спектр дії препарату, економічну і екологічну доцільність його застосування.
Під час сходів - галуження гороху розвиватимуться і шкодитимуть бульбочкові довгоносики (смугастий, щетинистий), які перелітатимуть з багаторічних трав за температури повітря 14-17оС. Найбільшої шкоди від жуків слід очікувати за посушливої жаркої погоди. Розвиватимуться і завдаватимуть шкоду посівам гороху горохові попелиця, зерноїд, трипс, комарик, інші. Прохолодна, дощова погода у травні сприятиме розвитку аскохітозу, пероноспорозу, кореневих гнилей на рослинах гороху.
В період бутонізації-початку цвітіння проти горохового зерноїда (2-3 жука на 10 п.с.), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.), трипса (2 екз. на квітку), горохової плодожерки, посіви обробляють дозволеними інсектицидами відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».
Повсюди проростаюче насіння і сходи сої пошкоджуватимуть личинки коваликів, гусениці підгризаючих совок. Сім’ядолям та першій парі справжніх листків завдаватимуть шкоди бульбочкові довгоносики, клопи (щитники, сліпняки), попелиці. Посіви сої обробляють у фазу 2-6 листочків культури дозволеними препаратами за чисельності бульбочкових довгоносиків - 8-15 жуків на кв. м, люцернового клопа - 2-5 екз. на рослину, попелиць - 250-300 екз. на 10 п. с.
Враховуючи результати фітоекспертизи насіння сої, за умови посіву непротруєним від хвороб насінням та за теплої, помірно вологої погоди, розвиватиметься альтернаріоз та аскохітоз, а за умов прохолодної погоди – сім’ядольний бактеріоз, пероноспороз, церкоспороз. Під час проростання насіння за низьких температур та помірного зволоження у післясходовий період рослини сої хворітимуть фузаріозною та іншими кореневими гнилями.
Технічні культури
Суха сонячна погода, сприятиме заселенню сходів буряків - буряковими блішками, щитоносками, листковими буряковими попелицями. За достатньої вологості ґрунту раннім сходам буряків загрожуватимуть дротяники і несправжні дротяники, личинки хрущів, осередково – бурякова крихітка. За надпорогової чисельності шкідників: блішок – 3-7, щитоносок – 0,5-1,2, бурякової листкової попелиці - заселено 5% рослин, проводять захисні обробітки.
У разі ущільнення, пересихання або перезволоження ґрунту, неякісної обробки насіння, порушення агротехнічних вимог вирощування, рослини хворітимуть на коренеїд. Через розпушування міжрядь рослини оздоровлюють від коренеїду та покращують їх фізіологічний стан.
Міжрядні рихлення, які проводять відповідно до технології вирощування буряків, - знищують ґрунтову кірку, яйця й личинок довгоносиків, коваликів, хрущів, інших шкідників та проростки бур`янів.
Формуванню урожаю озимого ріпаку заважатимуть ріпаковий квіткоїд, види прихованохоботниів, капустяний стручковий комарик, білокрила, хрестоцвіті клопи, попелиця, білани та інші шкідники хрестоцвітих культур.
Захисні обробітки посівів проводять за перевищення ЕПШ фітофагів: ріпакового квіткоїда, прихованохоботників – 5-6 жуків на рослину, хрестоцвітих та ріпакових блішок – 3-5 екз на кв.м, капустяної попелиці – понад 100 особин на 10 см стебла рослин.
Оскільки квітки ріпаку є джерелом нектару для бджіл та інших корисних видів, згідно ЗУ «Про бджільництво» забороняється застосовувати засоби захисту рослин, та здійснювати будь-які роботи, що можуть призвести до фізичного знищення бджіл під час медозбору.
Поширенню хвороб (пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, бактеріоз, гнилі) сприятиме тепла волога погода. Оздоровлювати посіви необхідно за появи ознак хвороб дозволеними до використання фунгіцидами.
Сходи соняшнику, переважно за неякісної токсикації насіння та достатньої вологості грунту зріджуватимуть дротяники, несправжні дротяники, личинки хрущів.
За сприятливих погодних умов можливе ураження рослин соняшнику несправжньою борошнистою росою. На ділянках гібридизації рекомендовано провести видалення і спалювання уражених рослин.
Картопля та овочеві культури
Колорадський жук, якого за зимовий період загинуло 7% популяції, масово виходитиме з ґрунту і заселятиме сходи картоплі та розсаду пасльонових культур. Відбуватиметься парування жуків та відкладання яєць. За оптимальних температур у межах 22-25ºС і відносної вологості повітря 70-75% у другій половині місяця можливе відродження личинок.
Захищають ранні сходи картоплі в разі заселення жуком 10% рослин. Проти личинок обприскують посіви за масової появи їх першого-другого віків та чисельності 10-20 екз на кожній з 8-10 заселених рослин. Застосовують один із препаратів дозволених для використання в Україні відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».
За посушливої сонячної погоди, капусту, редиску заселятимуть хрестоцвіті блішки, шкідливість яких зростатиме. За умов недотримання сівозмін та просторової ізоляції хрестоцвітих, розвиватиметься та поширюватиметься капустяна муха, осередково розвиватимуться хрестоцвіті клопи, бариди, слимаки, скрізь – гусениці першого покоління біланів, капустяної молі.
В разі заселення 10% рослин капусти по 3-5 жуків блішок або 6-10 яєць капустяної мухи на рослину проводять крайові або суцільні обприскування посівів дозволеними інсектицидами відповідно до «Переліку…дозволених до використання в Україні».
На цибулі за випадання достатньої кількості опадів посилюватиметься шкідливість цибулевої мухи. Протягом місяця триватиме період відкладання яєць фітофагом та відродження личинок, під час якого і проводять заходи захисту.
За наявності 3-4 яєць цибулевої мухи на 10 % заселених рослин, інших шкідників посіви (крім цибулі «на перо») обприскують інсектицидами згідно «Переліку пестицидів…».
Шкідники і хвороби плодових культур
З підвищенням температурного режиму, повсюди в плодових насадженнях продовжуватимуть розвиток і завдаватимуть шкоди листкам, квіткам і зав`язі садові довгоносики. Самиці сірого брунькового довгоносика відкладатимуть яйця на краї листків, з яких відроджуватимуться личинки та осипатимуться на ґрунт, в якому і живитимуться надалі дрібними корінцями дерев. Личинки яблуневого квіткоїда заляльковуватимуться, а в період опадання зайвої зав’язі масово з’являтимуться молоді жуки. Триватиме живлення соком молодого листя та пагонів сисних фітофагів: попелиць (зелена та сіра яблунева, вишнева, сливова обпилена, смугаста персикова), медяниць, плодових кліщів (павутинний, червоний, бурий, глодовий, грушевий галовий). Помірна температура та вологість повітря сприятиме їх подальшому розвитку. У занедбаних насадженнях під час утворення зав’язі заляльковуватимуться гусениці білана жилкуватого, продовжуватимуть харчуватись гусінь золотогуза. За відсутності вчасних захисних заходів, багаторічні насадження, які межують з лісосмугами, гусениці кільчастого і непарного шовкопрядів, завдаватимуть істотної шкоди листковому апарату, грубо об’їдаючи його.
У травні відбуватиметься заляльковування гусениць яблуневої плодожерки. Літ метеликів очікується через 2-3 тижні після цього.
Вихід гусениць яблуневої молі з-під щитків відбуватиметься за суми ефективних температур 160оС (нижній поріг середньодобової температури 12о). В сонячну тиху погоду за температури не нижче +160С активізуються плодові пильщики (яблуневий плодовий, грушевий плодовий, чорний сливовий).
За температури повітря +18-250 С в разі значного насичення повітря вологою в садах створяться сприятливі умови для розвитку і поширення на яблуні борошнистої роси. За температури +18-200 С розвиватиметься парша. Масовому прояву кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика, сприятиме прохолодна волога погода.
Обробітки плодових насаджень проводять відразу після закінчення цвітіння (коли опаде 75% пелюсток) дозволеними препаратами. Повторне обприскування за потреби через 10-12 днів після попереднього дотримуючись чергування препаратів.
Багатоїдні шкідники
Упродовж травня за температури повітря 18-20ºС відбуватиметься літ метеликів капустяної, городньої, люцернової та інших совок. Листогризучі совки перезимували добре, загибелі за зимовий період не виявлено. Помірно тепла та волога погода, наявність нектароносів сприятимуть виникненню осередків підвищеної чисельності гусениць совки-гамми.
Гусениці озимої, окличної та інших підгризаючих совок у травні завершать заляльковування. Літ метеликів в сутінках та вночі відбувається з середини травня до початку червня. Вдень метелики неактивні. Після додаткового живлення нектаром квіток самиці відкладатимуть на сухі рештки рослин, стебельця, корінці бур'янів і культурних рослин чи просто на землю яйця, по 2-5 у кладці. Через 6-12 днів з них відроджуватимуться гусениці, які в І-II-му віках тримаються на рослинах, а починаючи з III віку, живуть приховано у верхньому шарі ґрунту та під грудочками землі.
За утворення осередків надпорогової чисельності гусениць (ЕПШ у посівах буряків 1-2, кукурудзи, соняшнику, картоплі, інших просапних культур, 3-8, озимої пшениці 2-3 екз. на кв. м) застосовують дозволені інсектициди, які доцільніше застосовувати в період виплодження гусениць та появи другого віку їх, коли вони живляться відкрито і є найбільш уразливими.
Гусениці стеблового кукурудзяного метелика за температури понад 15-16°С заляльковуватимуться. За умов помірно теплого з високою вологістю повітря в період відкладання яєць і відродження гусениць, стебловий метелик становитиме суттєву небезпеку для посівів кукурудзи, які межуватимуть з неорними та забур’яненими полями минулорічних посівів.
Осередково продовжуватимуть шкодити личинки хрущів та коваликів (дротяники і несправжні дротяники). Насамперед існує загроза пошкодження ними просапних культур. Ефективно регулює чисельність ґрунтових шкідників у просапних культурах міжрядний обробіток ґрунту, якщо він співпадає з найуразливішими стадіями розвитку шкідників (яйця, личинки). Захист сходів просапних культур від ґрунтових шкідників уможливлюється протруєнням насіння.
У другій половині травня розпочнеться літ чортополохівки (сонцевик будяковий). Відчутної шкоди гусінь чортополохівки може завдати рослинам сої, соняшнику, кукурудзи, овочевих і баштанних культур, передусім, засміченим посівам. При відродженні і живленні гусениць чортополохівки ЕПШ – 1,5-2 гусениці на 1 рослину, заселені шкідником рослини рекомендують обробляти інсектицидами відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».
УВАГА! Обов`язково попереджуйте про час і місце обробітку полів Голів ТГ та пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 кілометрів від оброблюваних площ.
При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.
При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись державних санітарних правил та правил техніки безпеки.
