26 квітня — День пам’яті та шани. 40-ві роковини Чорнобильської катастрофи
Минуло 40 років від тієї страшної ночі, коли світ здригнувся від вибуху на Чорнобильській атомній електростанції… 40 років від болю, який не вщухає. 40 років від трагедії, наслідки якої людство відчуває й досі.
26 квітня 1986 року стало чорною сторінкою в історії України та всього світу. Невидимий ворог — радіація — забирав життя, руйнував долі, змушував людей залишати рідні домівки, втрачати найдорожче… Чорнобиль став символом великої біди, людського болю та водночас — неймовірної мужності й самопожертви.
У цей день ми схиляємо голови в скорботі за всіма, чиє життя обірвала Чорнобильська катастрофа. З глибокою вдячністю та пошаною згадуємо героїв-ліквідаторів, пожежників, рятувальників, медиків, військових — усіх, хто, ризикуючи власним життям і здоров’ям, став на захист світу від невидимої смерті.
Сьогодні, коли Україна знову переживає важкі випробування, ми особливо гостро відчуваємо ціну людського життя, безпеки та миру. Ворог знову несе руйнування на нашу землю, загрожує атомним об’єктам, шантажує світ ядерною небезпекою та змушує українців боротися за право жити у вільній і безпечній державі.
У цих реаліях пам’ять про Чорнобиль набуває ще глибшого змісту — як пересторога для світу і як нагадування про відповідальність перед майбутнім.
Як і тоді, сьогодні є ті, хто стоїть на захисті життя — військові, рятувальники, медики, енергетики, волонтери. Їхня мужність — це продовження подвигу ліквідаторів Чорнобиля.
Пам’ятаємо кожного, чиє життя забрав Чорнобиль.
Шануємо всіх, хто тоді і зараз рятує інших.
Схиляємо голови перед їхнім подвигом.
Пам’ятаємо. І завжди будемо пам’ятати…
